Анотація:

            Слово «анотація» походить від латинського annotatio – зауваження, помилка. Це коротка, стисла характеристика змісту книги. Статті, рукопису тощо.

            Головне призначення анотації – дати певне уявлення про книгу. Статтю, наукову роботу, щоб рекомендувати її певному колу читачів. Тому в анотації не вимагається викладу змісту твору.

            Приклади анотації можна знайти на другій (іноді – на останній) сторінці кожної книги. Зі змісту анотації читач може зробити висновок, наскільки дана книга йому корисна. Анотація в даному випадку відіграє роль реклами.

            Анатації можуть бути довідковими (без критичної оцінки твору) і рекомендаційними (з критичною оцінкою). Розрізняють також загальні анотації, що характеризують документ в цілому і розраховані на широке коло читачів, і спеціалізовані, що змальовують документ лише в певних аспектах, які цікаві вузьким спеціалістам.

            Повноцінне довідкове анотування повинно звернути увагу читача на специфіку статті (книги), джерела і теоретичний рівень тексту, характер додатків. Анотація повинна бути лаконічною і компактною. Виходячи з можливих вимог, її об’єм можна довести від декількох слів до 10-15 рядків. Обов’язковою вимогою довідкових анотацій є чіткість і простота викладення.

            Приблизна схема довідкової анотації така:

Рекомендаційні анотації звичайно є спеціалізованими і вимагають дещо іншого, порівняно з довідковими, підходу до викладення і літературного оформлення. Зокрема, обґрунтування значення твору в спеціалізованій рекомендаційній анотації передбачає вказівку на те, чому книга або стаття буде корисною і цікавою для читача, що в ній повинно привернути його увагу; що допоможе читачу в підвищенні його кваліфікації, ознайомленні з новітніми науковими дослідженнями.

Суттєву роль відіграє послідовність викладення матеріалу. Анотацію краще починати з даних про автора. Це дасть уявлення про наукову спрямованість автора і, в певній мірі, про його якість. Далі слід зробити зауваження про суть питання – це приверне увагу читача до анотованої роботи. Треба також порівняти твір з іншими аналогічними роботами – це приверне увагу читача саме до цього твору.