Конспекти:
Слово
«конспект» походить від латинського conspectus, що означає
«огляд». Це короткий, письмовий виклад змісту книги, статті, лекції тощо.
Конспект
треба складати саме як огляд основних думок, ідей твору без подробиць і
другорядних деталей. Дуже детальний конспект – це вже не конспект. За своєю
структурою конспект найчастіше відповідає плану роботи.
Дослідники
розрізняють наступні типи конспектів:
1)
Плановий. Його легко отримати за допомогою попередньо складеного плану твору.
Кожному питанню плану відповідає певна частина конспекту.
2)
Текстуальний. Це конспект, створений в основному з цитат.
3) Вільний.
Він поєднує виписки, цитати, іноді тези. Частина його тексту може мати план.
4)
тематичний. Він дає більш-менш вичерпну відповідь на поставлене питання-тему.
Конспектування
– це короткий виклад основного змісту, суті будь-якого тексту.
Як
відомо, в історичному тексті знаходиться інформація двох типів: основна і
допоміжна. Основна інформація, що має найбільш суттєве значення для розкриття змісту
теми або питання. Призначення допоміжної інформації – допомогти читачу краще
засвоїти пропонований матеріал, До цього типу інформації відносять різного роду
коментарі.
Основну
інформацію треба записувати якомога повніше. Допоміжну, навпаки, або повністю
слід викинути, або залишити в дуже скороченому вигляді.
Зміст
конспектування складає переробка основної інформації для її узагальнення і
скорочення. Узагальнити – це означає навести її у більш загальній. Схематичній
формі, у вигляді висновків, окремих заголовків, викладення основних результатів
тощо.
Об’єктом
скорочення може бути не тільки сама інформація, але й форма її письмового
викладення, тобто, запис окремих слів і речень. Наприклад: с/г
(сільськогосподарський), про-ть (промисловість), поч. ХХ ст. (початок ХХ
століття) тощо.
Часто,
скорочуючи конспектований текст, вдаються до використання умовних позначень, символів.
Наприклад: = наслідок, сума; ?
сумнів, питання4 ! важливо; òнаслідок.
Слід
звернути увагу. Що конспектовану інформацію треба раціонально розміщувати на
сторінці конспекту, щоб вона була зрозумілою у майбутньому і нею було легко
скористатись. Зробити це можна за допомогою системи заголовків, підзаголовків,
ключових слів, абзаців, підкреслень тексту, нумерації тощо. |